( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 30, ст.142 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3109-III від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 32, ст.232 N 177-IV від 26.09.2002, ВВР, 2002, N 46, ст.347 N 380-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86 N 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 N 1410-IV від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.251 N 2304-IV від 11.01.2005, ВВР, 2005, N 6, ст.144 N 2353-IV від 18.01.2005, ВВР, 2005, N 10, ст.191 N 2414-IV від 03.02.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.202 N 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 N 257-VI від 10.04.2008, ВВР, 2008, N 24, ст.230 N 1343-VI від 19.05.2009, ВВР, 2009, N 39, ст.550 N 1397-VI від 21.05.2009, ВВР, 2009, N 41, ст.596 N 2394-VI від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 39, ст.513 N 2435-VI від 06.07.2010, ВВР, 2010, N 46, ст.539 ) Цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше;
дитинство - період розвитку людини до досягнення повноліття;
охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав;