Саме під такою назвою 23 лютого 2017 року в дитячо-юнацькому клубі «Легінь» пройшло свято, яке підготувала педагог-організатор-методист Любов Савчук та активісти клубу. Сплелися калиново музика і слова, які перенесли гостей у справжню легенду, де жила і творила Леся (Карпенко Ангеліна та Карпенко Людмила), де блукали в лісі Мавка (Хільчук Лілія) і Лукаш (П’юревич Ярослав).
Ведучі Ірина Антоняк та Вікторія Болгар біографію Лесі мелодійно переплітали з декламацією її поетичних творів. Як зачаровуюче звучали такі до болю знайомі рядки: «Надія» (Карпенко Ангеліна), «Давня весна» (Онофрійчук Вікторія), «Без надії сподіваюсь» (Карпенко Людмила), «На зеленому горбочку» (Стефанюк Назар), «Літо краснеє минуло» (Кротенко Діана), «Як дитиною бувало» (Антоняк Ірина) та багато інших! А з якою невимовною тугою звучав лист Лесі до Сергія Мержинського!
Вся поетична читальня була пронизана легким сумом, присутнім у ліричній поезії, глибокою любов’ю до рідної землі, неньки України.
Традиційно всі учасники свята отримали солодощі від міського Центру дітей та юнацтва за місцем проживання.
Дякуймо долі, що зродила на нашій землі Лесю. Українку, яка стала символом і гордістю нашої України, яка вірила у своє безсмертя і стала безсмертною!!!