1 вересня

День знань

Відчуття, які виникають першого вересня, не можливо порівняти ні з якими іншими відчуттями з нашого дитинства. День знань завжди відрізняється яскравістю вражень і нових переживань, нових надій і несподіваних зустрічей. Перший дзвінок і початок нового навчального року - це свято викладачів та вчителів, студентів та учнів, батьків, наших друзів і в якійсь мірі навіть свято, яке якимось неймовірним дивом об’єднує всі покоління.

Офіційно, як державне свято і пам’ятний день, День знань був затверджений в СРСР ще з 1980-го року, Указом Президії Верховної Ради Радянського Союзу № 3018-X від 1-го листопада 1980-го року «Про святкові і пам’ятні дні». З утворенням нових незалежних держав, 1-е вересня - День знань, враховуючи його важливість і актуальність для наступних поколінь, був збережений і закріплений додатковими указами та постановами відповідних законодавств переважної більшості цих суверенних держав. Це завжди був робочий і навчальний день, коли в школах починаючи новий навчальний рік, проводяться урочисті лінійки і всілякі святкові заходи, на яких особлива увага приділяється звичайно ж першокласникам, тим хто вперше сідає за шкільну парту. Для решти учнів і студентів цей день також наповнений різноманітними святковими заходами. Першим уроком у шкільних навчальних закладах проводять Урок Миру, потім уроки тривають по звичайним розкладам, але як правило з особливою лояльністю з боку викладацького складу. Для учнів всіх середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, особливо для першокурсників проводяться урочисті збори та інші святкові заходи, що підкреслюють особливу важливість освіти і вибраного ними шляху оволодіння і підвищення своїх майбутніх професійних навичок.

1-го вересня звучать привітання на адресу учнів і викладачів, це день квітів та листівок, це свято, яке не обходять своєю увагою керівники міст і районів, адміністрації самих різних рангів. Це певний підсумок величезної підготовчої роботи, яка передувала початку нового навчального року, нового освітнього процесу. У цей день ми поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх, завдяки кому ми маємо таку чудову можливість - бути освіченими людьми! Здоров’я Вам і благополуччя! Миру і любові!

8 вересня

День фізичної культури і спорту України

Святкування Дня фізичної культури і спорту в Україні припадає на другу суботу вересня (Указ президента від 29 червня 1994 року № 340/94).

Європейські види спорту, такі як футбол і боротьба почали поширюватися в Україні з кінця XIX ст. Всій Європі було відоме ім’я українського борця греко-римського стилю Івана Піддубного.

Багато перемог здобули українські спортсмени, виступаючи в різних видах спорту у складі збірних команд СРСР. Легендами українського спорту є стрибун Сергій Бубка (35 світових рекордів), футболісти Олег Блохін та Ігор Бєланов, відзначені «золотим м’ячем" як найкращі футболісти Європи.

Визнана в світі і українська школа художньої гімнастики. Зірками цього виду спорту свого часу були Ірина Дерюгіна і Лариса Латиніна, яка завоювала 18 олімпійських медалей (9 золотих, 5 срібних та 4 бронзові) - це найбільше досягнення в історії олімпіад. Всього українськими спортсменами було завойовано більше чотирьохсот олімпійських медалей.

Сьогодні на спортивному небосхилі України сяють нові зірки. Боксерів Володимира і Віталія Кличків, плавчиху Яну Клочкову, гімнастику Ганну Безсонову, легкоатлетку Жанну Пінтусевич, тенісиста Андрія Медведєва, футболіста Андрія Шевченка та багатьох інших знають далеко за межами України.

9 вересня

День пам’яті жертв фашизму

День пам’яті жертв фашизму - це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в результаті гігантського, нелюдського експерименту. Це мільйони солдатів, яких фашистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше - мирних жителів, які гинули під бомбами, від хвороб і від голоду.

Немає такої країни, яка б виграла від правління нацистів, немає такої нації, яка б збагатилася матеріально або духовно в результаті їх володарювання. Найстрашніша ідеологія - та, яка робить людину винуватою від народження тільки за кров, яка тече в її жилах. Ідеологія нацизму принесла руйнування як тим, хто її вигодував, так і тим, хто їй протистояв. Півстоліття тому величезну нацистську машину вдалося зупинити і зруйнувати. Солдати різних національностей билися пліч-о-пліч і перемогли.

З 1962 року було прийнято вважати кожну другу неділю вересня Міжнародним днем пам’яті жертв фашизму. Цей день був визначений саме у вересні, тому що на цей місяць припадає дві пов’язані з Другою світовою війною дати - день її початку і її повного завершення. Це стало однією з причин встановлення дня жалоби на вересневу неділю.

9 вересня

Міжнародний день краси

«Краса врятує світ!» (Ф. М. Достоєвський)

XX століття стало революційним у сфері косметології. Міжнародний комітет естетики і косметології СІДЕСКО проявив ініціативу створення Міжнародного дня краси.

З 1995 року в цей день у світі особливо вітається все гарне, прекрасне, що приносить естетичне і моральне задоволення. Тому в багатьох містах і країнах саме 9 вересня повсюдно проводяться конкурси краси.

Далеко не завжди в конкурсах беруть участь представниці слабкої статі з класичними параметрами 90-60-90. Журі виділяють осіб, наділених неповторною красою, що полягає у своєрідності зовнішнього вигляду.

15 вересня

День народження Google

Ларі Пейдж (Larry Page) і Сергій Брін (Sergey Brin), тоді ще 24-річні студенти Стенфордського університету, зареєстрували доменне ім’я «google.com» 15 вересня 1997 року. Саме слово «google» виникло, за словами їх творців, коли один з друзів неправильно записав математичний термін «googol» (гугол).

«Вже в той час ми розуміли важливість пошуку в інтернеті і значимість постійного вдосконалення пошукового движка, тоді як наші конкуренти мало працювали в цьому напрямку», - сказав пан Брін.

Google - дещо спотворене написання слова googol (гугол), яке придумав Мілтон Сіроттою, племінником американського математика Едварда Кайзера, для позначення числа, що складається з одиниці і ста нулів.

Деякі вважають, що творцям цієї компанії вимушено довелося назвати її саме так, тому що в першому чеку від інвесторів було вказано назву компанії як Google Inc.

Сама компанія Google Inc була заснована 4 вересня 1998, офіс розташовувався в місті Менло-Парк, Каліфорнія, США.

В даний час зареєстрована як Google Inc, станом на 2008 рік штаб-квартира розташовується в Маунтін-В’ю (Каліфорнія). Серед її інвесторів значаться Kleiner Perkins Caufield & Byers і Sequoia Capital.

Завдяки своїм технологічним інноваціям, Google отримала безліч нагород: приз «Голос Народу» за кращі технічні досягнення, нагорода «Краща пошукова система в Інтернет» від Yаhoo! Internet Life; приз за «Технічну Досконалість» журнала PC; «Краща пошукова машина» журнала The Net.

Безліч компаній, включаючи AOL і Washington Post, використовують пошукові ідеї Google на своїх веб-сайтах.

19 серпня 2004 Google Inc почала продаж своїх акцій на фондовому ринку (IPO). З тих пір вона стала публічною компанією NASDAQ: GOOG. Тоді розійшлося майже 20 мільйонів акцій на загальну суму в 1,67 млрд доларів США. До речі кажучи, самій Google дістались тільки 1,2 мільярда. Але компанія продала не всі належні їй цінні папери. Google залишила собі ще більше 250 мільйонів акцій, якими вона може розпоряджатися на свій розсуд. Компанія випустила акції двох типів: звичайні (Class A, всього 33,6 млн. штук), які перепродаються тепер в системі NASDAQ, і привілейовані (Class B - 237,6 млн. штук), рух яких обмежено «стінами» компанії. Кожна привілейована акція при голосуванні може врівноважити десять звичайних.

Вже 30 серпня 2004 року на спеціалізованих торгових майданчиках почались торги опціонами компанії Google. Найбільшим придбанням Google на той момент виступила компанія YouTube.

Пошукова система google, на ряду з постійно удосконалюваними алгоритмами пошуку, надає і багато інших безкоштовних послуг. Зокрема популярний поштовий сервіс Google Mail, Google Talk, Google Maps, безкоштовний перекладач і так далі. Proceratium google - різновид мурашки, що мешкає на Мадагаскарі і відкритий Брайаном Фішером з Каліфорнійської академії наук, був названий на честь сервісу Google Earth, який допоміг відкривачеві в його дослідженнях.

19 вересня

День народження смайла

19 вересня 1982 в 11:44 ранку Скотт Фалман, професор психології університету Карнегі Меллон у Піттсбурзі, відправив колегам електронне повідомлення. У цьому повідомленні він запропонував інтернет-користувачам під час спілкування в мережі використовувати послідовність символів - ":-)" - як маркер для жартівливих повідомлень. Свій вибір вчений пояснив тим, що цей значок схожий на усміхнене обличчя.

21 вересня

День миру

Національне свято - День миру в Україні відзначається в другій декаді вересня. Свято встановлено Указом Президента України в 2002 році. Святкування Дня миру проходить спільно з ініціативами організаторів Міжнародного дня миру ООН.

З моменту здобуття суверенітету, мир для України, як найприродніше явище суспільного стану, був нормою життя. Над мирними громадянами не літали бомби, міни та снаряди. Поля  засівалися й оралися переважно тільки сільськогосподарською технікою. Люди масово не гинули і не отримували каліцтв під шквалом осколків і кулеметних черг. Вони жили, будували плани і були зайняті своїми звичайними справами.

В Україні завжди поважали мир. Не раз підтверджували це, і навіть практикою високих державних ініціатив. Наприклад, відмовою від ядерної зброї, яка з легкістю зрівнювала шанси в разі нападу на країну будь-якого агресора. Люди не хвилювалися, адже територіальну цілісність і суверенітет держави "гарантували" найпотужніші і розвинені країни світу. США, Великобританія, Росія і т.д. Держава ніколи не дозволяла собі погрожувати війною своїм сусідам, більш того підтримувала тісні добросусідські відносини з усіма країнами.

Мирне життя українського суспільства завжди було просякнуто надіями і прагненнями до мирного добробуту. Звичайно ж будь-який соціум може містити в собі абсолютно різні погляди на шляхи до власного добробуту, проте народ України акцентував увагу саме на мирні шляхи вирішення цих завдань.

Згідно з Указом Президента України №100/2002 від 5 лютого 2002 року, в країні було засновано національне державне свято - День миру, яке щорічно відзначається 21 вересня. У цей день так само відзначається Міжнародний день миру, заснований ООН.

У 2014 році держава Україна зазнала військового вторгнення з боку Російської Федерації. Агресор стрімко анексував Кримський півострів і почав бойові дії на східних територіях Луганської і Донецької області. Були вбиті і покалічені тисячі українських громадян. Мільйони людей, з окупованих агресором українських територій, стали біженцями і вимушеними переселенцями.

Включно по 2017 рік, з того моменту, жоден із днів в Україні не був "Днем миру" ... але мир обов’язково повернеться. Українське суспільство працює над цим кожен день.

29 вересня

День пам’яті трагедії Бабиного Яру

Бабин Яр - одне з всесвітньо відомих місць трагедій, які стали символом Голокосту, урочище на північно-західній околиці Києва. За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, по офіційним історичними свідченням, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а і біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста у надії на порятунок.

Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник.

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі "вищої раси", яка будувала свій "арійський мир".

Ось декілька встановлених фактів: зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року — трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були членами НКВД, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». У 1941—1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.

У 1946 році на Нюрнберзькому процесі, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва, наводилася лише приблизна оцінка - близько 100 тисяч осіб. У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

30 вересня

Всеукраїнський День бібліотек

Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис. років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу для них інформацію для наступних поколінь. У Київській Русі перші бібліотеки стали відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки, серед яких у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем Ярославом Мудрим бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад дев’ятсот книг, що були виготовлені тоді виключно вручну. Для середньовіччя це була грандіозна праця і в подальшому в майстернях при Софійському соборі робилися книги, які увійшли в основу інших бібліотечних зібрань, наприклад, бібліотеки при Печерському монастирі, яка стала найбільшим з кінця ХІ століття центром культурного життя в Київській Русі.

Звичайно ж іноді книги безповоротно гинули в запалі пожеж і військових баталій, згадаємо лише знамениту Олександрійську бібліотеку. Так, з Софіївської бібліотеки збереглися тільки лічені екземпляри, серед яких найвідоміші - це безцінне Євангеліє. Примітно, що саме Слово Боже, Слово про спасіння і про Спасителя, було для людей найбільш цінною книгою, гідною збереження для наступних поколінь. Книга - Рейнське Євангеліє, на якій приносили клятву французькі королі, а нині, продовжуючи цю традицію, приносять присягу президенти Франції, колись вивезла з Києва Анна, дочка Ярослава Мудрого, це одна з тих небагатьох збережених книг знаменитої Софіївської бібліотеки.

Віддаючи данину поваги бібліотечному руху в незалежній Україні, 14-го травня 1998-го року Президентом України було підписано Указ № 471/98 про щорічне святкування Всеукраїнського Дня бібліотек. В Україні він відзначається 30-го вересня. Ще з ХІІІ століття, в момент створення Галицько-волинського князівства на Західній Україні вже почався активний бібліотечний рух. При дворі філософа і книжника князя Володимира Васильковича була створена велика книжкова рукописна майстерня. Звичайно поява друкарства в середині XV століття справило грандіозні зміни по всьому світу, це не могло не торкнутися бібліотечної справи. Масштабний розвиток і поширення бібліотек почалося в XVI столітті. У Львові та Острозі з’явилися великі книгосховища. Вони створювалися при освітніх установах. Бібліотека Київської академії була організована в XVII столітті, а в XVIII столітті наявність бібліотек увійшло в моду у заможних і шляхетських родів, козацьких старшин, будинків єпископів, при монастирях і різноманітних школах.

До другої половини ХІХ і початку ХХ століття в землях Західної України, що входила тоді під протекцію Австро-Угорщини, стала діяти ціла мережа культурно-освітніх осередків, під назвою «Просвіта». До 1914-го року Просвіта налічувала близько 78-ми філій і 2944-х читальних закладів по всьому краю, покриваючи 75% українських населених пунктів Галичини. До 1939-го року цей показник виріс до 85%.

За часів радянської влади бібліотечна справа була невід’ємною частиною державної політики.

На сьогоднішній день в Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. Однією з провідних вважається Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ, сленг. Вернадка), Державна історична бібліотека, Державна бібліотека України для дітей, Національна парламентська бібліотека і т. д. Загальна кількість бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі становить близько 53-х тисяч фахівців. Щороку українські книгосховища обслуговують понад 17,5 мільйонів читачів.