Але перш ніж перейти безпосередньо до ігрових способів вирішення дитячих конфліктів, зупинимося на стилі поведінки, якого повинен дотримуватися педагог, який спостерігає ситуацію сварки.
Правило 1. Не завжди слід втручатися у сварки між дітьми. Адже як у будь-який інший діяльності, можна навчитися вирішувати конфлікти тільки шляхом участі в них. Не заважайте дітям отримувати такий життєво важливий досвід. Проте бувають ситуації, коли невтручання дорослого може призвести до серйозних проблем для фізичного або емоційного благополуччя дітей. Так, якщо один з дітей значно молодший або слабкіший іншого учасника конфлікту і при цьому вони дуже близькі до з'ясування відносин кулаками, то потрібно зупинити їх, і постаратися перевести сварку знову в «мовне» русло. Те ж відноситься до ситуації взаємодії двох хлопців, один з яких традиційно виявляється переможеним у суперечці і змушений весь час поступатися. У цьому випадку, якщо ви не втрутитеся протягом суперечки, то в одного з дітей може розвинутись боязкість і невпевненість у своїх силах і навіть у своїх правах.
Правило 2. Втручаючись в дитячий конфлікт, ніколи не займайте відразу позицію одного з дітей, навіть якщо вам здається очевидним, хто тут правий, а хто винен. Адже для дитини, що веде себе неправильно, це зовсім не так просто. Тому ваш швидкий суд він сприйме як несправедливість і упередженість, а значить, не стане продовжувати спілкування, в якому ви виступаєте арбітром. Постарайтеся об'єктивно розібратися в причинах конфлікту і його перебігу, тим більше що зазвичай дорослі бачать лише частину «айсберга», а ця надводна частина далеко не завжди дозволяє судити про справжні проблеми та вклад дітей в конфлікт.
Правило 3. Розбираючи конкретну ситуацію сварки, не прагніть виступати верховним суддею, визначаючи правих і винуватих і вибираючи міру покарання. Краще не робити з особистих конфліктів аналог юридичного розгляду. Спробуйте налаштувати дітей до думки, що, хто б не почав сварку, відповідальність за подальший розвиток подій несуть завжди двоє. Тому, втручаючись у спілкування дітей, намагайтеся показати їм, як можна знайти спосіб виходу з важкої ситуації, який влаштував би їх обох. Робіть акцент не на «хто винен?», А на «що робити?». Спрямувати у це русло увагу посварених і спраглих помсти хлопців часто допомагає почуття гумору. Якщо ви пожартувати і покажете ситуацію в забавному світлі, то відразу помітите, як разом зі сміхом у дітей поступово змінюється їхній емоційний стан.
Правило 4. Допомагаючи дітям вийти з конфлікту і звільнитися від накопичилася образи і злості, стежте за тим, щоб вони не переходили на особистості. Говорячи про те, що їх засмутило або обурило, вони повинні описувати саме дії і слова партнера, а не його фізичні або особистісні недоліки. Тобто припустимо, коли дитина скаржиться на те, що інший наступив йому на ногу або грубо відповів, але намагайтеся не допускати виразів типу: «Та він ведмідь клишоногий!» Або «Він завжди такий нервовий і грубіян !».
«Килим світу»
Килим світу краще виготовити заздалегідь разом з дітьми. Для цього можна взяти шматок тканини та наклеїти (а краще нашити) на неї різні візерунки. Можна полегшити завдання, використавши готовий, велику хустку, на який можна наклеїти якісь символи миру і злагоди. Дорослим про це нагадують голуб, земну кулю і тому подібні символи, але у дітей можуть бути інші асоціації. Постарайтеся їх врахувати.
Коли ви бачите, що діти сваряться і вже переходять межі пристойності у своїх висловлюваннях, то терміново скористайтеся цим килимом світу. Поясніть дітям, що це незвичайний килим. Він допомагає людям заспокоїтися і помиритися, якщо вони посварилися. Для цього розстеліть килим на підлозі і запропонуйте дітям сісти на нього вдвох. Тепер вони можуть стати тільки друзями. Сходити з килима раніше того, як діти помирилися, заборонено. У той час коли хлопці сидять на килимі, вони повинні дотримуватися таких правил: не можна доторкатися один до одного і не можна вимовляти нічого, крім фрази «Тух-тібі-дух». При цьому вони можуть жестикулювати скільки завгодно, навіть махаючи кулаками. Головне, не зачіпати ними другої дитини.
Чарівну фразу дитина теж може вимовляти так, як йому подобається: якщо хоче, він може грізно викрикувати її, може злобно сичати, може буркотливо бурчати. Таким чином, виходить забавний діалог двох дітей, що сидять на килимі світу. Як правило, вони говорять свої фрази по черзі і так чи інакше реагують на емоційний тон таких послань від другої дитини. Можете не сумніватися, що навіть якщо спілкування на килимі світу почався з диких грізних криків і загрозливих розмахування, то через якийсь час діти «видихаються» і тон «потух-тібі-духів» стане набагато спокійніше .
Ви весь цей час можете просто сидіти поруч, стежачи за дотриманням правил, а можете давати жартівливі репліки типу: «Ух ти, як грізно!» або «Жах, навіть я злякалася! »Це допоможе дітям зрозуміти, що їхні негативні емоції досягли своєї мети. Коли ж ви відчуєте, що діти вже вихлюпнули свої образи і злість, трохи втомилися і готові до перемир'я, то повідомте їм, що якщо вони протягнуть один одному руки, то зможуть встати з килима світу і, піти разом з вами на прогулянку (або запропонуйте ще що-небудь приємне). Якщо діти морально готові до цього, то хай мовчки з'єднають мізинці. Тоді вони знову отримують «право голосу» і можуть разом з вами закріпити дружбу виконанням ритуалу «мирися-мирися-мирися і більше не бийся ...».
Примітка. Ця гра дуже ефективна при правильному її проведенні. Справа в тому, що в процесі виконання ігрового завдання діти отримують можливість безпосередньо висловити свої негативні емоції, причому того адресату, що їх викликав. При цьому, так як вони не мають права вимовляти образливі слова, типові для такого процесу в реальному житті, у них не виникають нові образи і не підігрівається почуття злості і гніву. Заборона на "рукоприкладство» не дає виникнути бійці, при цьому дитина має право висловлювати свою лють і фізично: з допомогою рухів, міміки, жестів. У ході такого незвичного для дітей способу вираження звичних почуттів їм часто стає смішно, а це значить, що вони вже на півдорозі до примирення.
«Рослинні обзивалки»
У цій грі використовується той самий принцип вирішення конфлікту, що і в попередній. Тут посварені діти також отримають право висловити свої емоції за допомогою інтонацій і навіть зайти трохи далі - обзивати один одного. Нехай вас не бентежить такий непедагогічний метод! Адже обзиватися діти будуть не звичайними образливими словами, які ущемляють їх гідність, а за допомогою спеціальної лексики, що звучить смішно і незрозуміло. З цією метою можна використовувати будь-який довідник по догляду за кімнатними рослинами. Бажано мати їх два примірники, щоб вчасно дати по одному посварених дітям. Тоді їх сварка перетвориться на таку словесну дуель: «Хавортія ти смугаста!» - «Та сам ти колеус Блюме!» - «Знаєш ти хто? Ти - Колумнея дрібнолиста! »-« А ти – очиток!» і т. д.
Як бачите, такі фрази дійсно зовні нагадують обзивалки, але ними складно зачепити самолюбство. Відповідно, діти зможуть висловити свої образи за допомогою інтонацій, а крім того, підняти собі настрій, використовуючи смішні і невідомі їм слова, які можуть у їх фантазії народжувати забавні образи. Коли ви помітите у дітей остаточна зміна настрою, то запропонуйте їм якесь цікаве спільне справу або конструктивний спосіб вирішення проблеми, через яку вони посварилися.
Примітка. Часто суперечки і сварки дітей переходять в бійку, тому що їхній словниковий запас для таких випадків закінчується або в однієї дитини він явно більше, ніж в іншого. Тоді останній починає відчувати себе програє словесний бій і переводить його в «кулачний». Тут же діти опиняться абсолютно в рівних позиціях, а їх «погана» лексика буде надзвичайно різноманітна, адже ви підкріпіть її «рослинним словничком». Так що ймовірність бійки практично зводиться до нуля.
«Обурливий лист про негативний вчинок»
Як ви, напевно, здогадалися за назвою даної гри, в ній ми будемо вирішувати проблему, яка викликала у душі дитини обурення, даючи йому можливість описати свій стан як бурю, а саме неприємна пригода - як неприємність глобального масштабу. Іноді здається, що діти саме цього й чекають від дорослих. Так що надайте їм таку можливість. Тим більше, що для дитини маленька негативна подія її життя дійсно може здаватися чимось величезним і страшним.
Отже, допомагаючи посварених дітям вийти з конфлікту, рішуче відмовтеся слухати їх. Пошліться на справи або на втому від їх сварок. Розведіть дітей по різних кімнатах і залиште на якийсь час (хвилин на п'ятнадцять) одних наодинці з аркушем паперу і ручкою. За цей час вони можуть викласти всі свої скарги в письмовому вигляді. Зверніть увагу, що вони повинні постаратися максимально перебільшити всі свої переживання з цього приводу, а також безмірно перебільшити провини другої дитини.
Коли листи будуть написані, прочитайте їх. Напевно вони здадуться вам забавними, в цьому випадку похваліть дитину за такий «літературний дар» і від душі посмійтеся. До цього часу пристрасті вже стихнуть і дитина налаштуватися на більш оптимістичну (можна навіть сказати, гумористично) хвилю. Так само зробіть з листом другої дитини.
Якщо ці листи вийшли не образливими, а дійсно смішними, то ви можете розіграти роль судді і зачитати «склад звинувачення» кожному «підсудному», посадивши їх поряд. Головне, напустити на себе серйозний офіційний вигляд, а після прочитання звинувачень винесіть якесь покарання одному і другому. Наприклад, урочисто оголосіть, що «Іванов Петя, звинувачується у злочині проти особи Іванова Толі і в якості покарання засуджується до прибирання ігрової кімнати».