Батьки успішних і щасливих дітей
Усі батьки хочуть, щоб їхні сини й доньки були успішними та щасливими. Проте не всі діти є такими. Чи замислювались ви над тим, якими повинні бути самі батьки, щоб виховати дітей такими? Дослідження показують, що є певний набір батьківських якостей, які безпосередньо відповідають за виховання успішних і щасливих дітей. Пропонуємо розглянути ці якості.
- Такі батьки жертовні
Ці батьки знають, що виховання дітей вимагає певних жертв. Коли вони стоять перед вибором між переглядом улюбленого телешоу й вечірнім читанням малюку, то вибирають останнє, приносячи в жертву задоволення від розважальної програми.
Усі батьки знають: щодня виникає безліч випадків, які вимагають зробити вибір між чимось, що добре для дитини, і тим, що є кращим для них самих. У результаті виявляється, що батьки, які, жертвуючи своїми інтересами, роблять мудрий вибір, мають більше шансів на виховання добре розвиненої, успішної та щасливої дитини із широким кругозором. Це зовсім не означає, що батьки повинні приносити в жертву свої інтереси постійно. Ні. Вони повинні знайти розумний баланс між діяльністю в інтересах дітей і діяльністю, яка їм необхідна для підтримки власних інтересів.
- У таких батьків немає залежності від ґаджетів і технологій
Батькам, які захоплюються телебаченням або своїми телефонами та планшетами, рідко вдається виховати успішних і щасливих дітей. Численні дослідження показують, що батьки, залежні від ґаджетів, виховують дітей, які потрапляють у залежність від технологій і новомодних пристроїв буквально з раннього віку. Діти, які з дитинства захоплюються спілкуванням у чатах або веб-серфінгом, мають труднощі з концентрацією уваги та успішністю у школі.
- Такі батьки забезпечують дітям здорове харчування
Дітям, які ростуть на «дієті» з фастфудів, навряд чи вдасться уникнути проблем зі здоров'ям. Батьки щасливих і успішних дітей стежать за тим, щоб вони харчувалися корисною та смачною їжею. Діти, які ростуть у таких сім'ях, більш здорові як фізично, так і інтелектуально, краще справляються як з академічними, так і з неакадемічними завданнями.
- Такі батьки багато читають
Батьки, які звикли читати, виховують дітей, які також люблять читання. Такі батьки читають своїм дітям з раннього віку. Вони також забезпечують достатню кількість книг, які могли б зацікавити їхню дитину. У таких сім’ях читання є одним із пріоритетів.
5.Такі батьки залучають дітей до виконання домашніх справ
Діти, які звикли виконувати свої домашні обов'язки, стають успішними працівниками, яким легко співпрацювати зі своїми колегами, а також більш чуйними людьми, оскільки не з чуток знають, що таке труднощі, і можуть самостійно справлятися з поставленими завданнями. Діти, які виконують домашні обов’язки, не чекаючи ніякої нагороди, виростають відповідальними людьми, готовими наполегливо працювати. Їхні батьки знають, що любов і повага до праці починаються вдома. Ці діти не мають няньок, які вислуховують і задовольняють їхні забаганки та примхи. Вони живуть у реальному світі з раннього дитинства – у тому світі, з яким вони близько зіштовхнуться в дорослому житті.
- Такі батьки прищеплюють дітям соціальні навички
Звичка казати «Будь ласка» і «Дякую», терпляче чекати своєї черги, контролювати свій гнів, бути ввічливими, корисними для інших, не кажучи вже про табу на грубі та лайливі слова, – усе це соціальні навички, які треба прищеплювати вже в ранньому дитячому віці й використовувати для цього кожну зручну можливість. Учені виявили істотну кореляцію між наявністю соціальних навичок у вихованців дитсадків та їхніми подальшими успіхами в дорослому житті через два десятиліття.
- Такі батьки щасливі один з одним
Батьки, які живуть щасливо один з одним, створюють сім'ю без стресів, яка сприяє оптимальному розвитку й вихованню дітей. Їх діти позбавлені травм розлучення, а також болю, що виникає внаслідок присутності при домашніх конфліктах. Учені довели, що для дітей краще виховуватись у неповних сім'ях, вільних від конфліктів, ніж у сім'ях з двома батьками, які конфліктують один з одним.
- Такі батьки часто кажуть «Ні»
Батьки, які відповідають дітям «Так» на всі їхні вимоги, надають їм ведмежу послугу. Аби не допустити відхилення запитів дітей, батьки забувають про те, що їм корисніше чути слово «Ні», оскільки воно допомагає виробити характер. Батьки, які кажуть дітям «Ні», готують їх до зустрічі з реальним життям, де вони дуже часто будуть чути слово «Ні» як у стосунках, так і на робочому місці.
Крім уміння приймати негативну відповідь дітям також необхідно навчитися з готовністю сприймати відстрочену винагороду. Здатність приймати відстрочену винагороду – це вміння протистояти спокусі отримати бажане негайно й готовність чекати його стільки, скільки знадобиться. Як правило, пізніша винагорода завжди є більш цінною й вагомою, ніж негайна. Значна кількість досліджень пов'язує здатність до відстрочення винагороди з такими позитивними наслідками, як психологічне та фізичне здоров'я, успіхи в навчанні та ефективне спілкування з однолітками.
- Такі батьки мають високий освітній і соціально-економічний статус
Учені довели, що рівень освіти й досягнення батьків на момент, коли дитині виповниться вісім років, значно зумовлює її освітні та професійні успіхи через 40 років. Ця закономірність особливо підтверджується в тих сім'ях, де матері мають високий рівень освіти.
- Такі батьки віддають перевагу зусиллям над бажанням уникнути невдачі
Як діти, так і дорослі вважають, що успіху можна досягти двома способами: або завдяки вродженим здібностям та інтелекту, або завдяки наполегливій праці й докладеним зусиллям. Батьки дітей, які здатні ризикувати заради успіху, схильні вважати, що успіх є наслідком важкої праці. Тому, коли дитині щось не вдається, вони приписують це недостатнім зусиллям і просто закликають її наступного разу постаратися краще. Такі батьки використовують мислення зростання на відміну від фіксованого мислення. Якщо дітям кажуть, що вони успішно впоралися зі шкільними тестами завдяки вродженим здібностям, це означає, що їм нав'язують фіксоване мислення. Якщо їм кажуть, що їм щось удалося завдяки докладеним зусиллям, це допомагає їм використовувати мислення зростання.